Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності - файл n1.doc

приобрести
Гура О.І. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності
скачать (1436.5 kb.)
Доступные файлы (1):
n1.doc1437kb.07.07.2012 04:45скачать

n1.doc

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
професійний егоцентризм.

Взагалі, егоцентризм (від лат. е§о - я і сепігиш - центр кола) розуміється як нездатність індивіда, зосереджуючись на власних інтересах, змінити вихідну пізнавальну г.озицію стосовно деякого об'єкта, думки чи уявлення щодо нього при наявності інформації, яка суперечна його досвіду (В.А. Пет-ровський, Г.М. Андреева та ін.). Він як універсальне психічне явище несе в собі і негативні, і позитивні функції: з одного боку, він виступає чинником ригідності мислення, непорозуміння партнерів зі взаємодії, соціальної та особистісної дезадаптації особистості в цілому; з іншого, - виступає одним із основних захисних механізмів психіки, завдяки йому особистість досягає внутрішньої ідентичності, усталеності, зрілості власного "Я».

В залежності від сфери прояву егоцентризм, як складне явище, може бути розглянутий у декількох формах - індивідуально та соціально обумовлених. До індивідуально обумовлених форм егоцентризму особистості відносяться такі форми, які залежать, в більшій мірі, від індивідуальних психофізіологічних та психологічних особливостей особистості: когнітивний, емоційний, комунікативний та моральний егоцентризм. До соціально обумовлених, групових форм егоцентризму належать форми, які в більшій мірі залежать від особли-

------------------------------------------------------------------------------------- 137

О Л. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності__________

востей соціалізації особистості, соціальної, професійної групи та місця, яке займає особистість в системі суспільних, професійних відносин. Серед даних форм егоцентризму особистості можна виділити: тендерний, віковий, статусний, етнічний, ідеологічний та професійний егоцентризм.

Професійний егоцентризм розуміється як певна професійна установка педагога, що проявляється у його зосередженості на власних когнітивних, емоційних та поведінкових позиціях в процесі взаємодії з іншими суб'єктами освітнього процесу, й найчастіше обумовлюється незрілістю професійної Я - концепції фахівця.

В результаті проведених експериментальних досліджень були визначені наступні ознаки цього психологічного феномена, які дозволяють здійснювати ефективну діагностику даного явища. Про перше, це мовні ознаки:

1) домінування "Я-реплік» в процесі міжособистісного спілкування, використання ф ;аз типу: "Я зараз поясню», "Я вважаю, що ви», "Я сподіваюсь, що ви», "Ви мене підвели» та ін., тобто - еготизм як прагнення людини розповідати про себе, згадувати про свої достоїнства, підвищуючи ти самим власну значимість;

2) часте звернення до власного досвіду в процесі надання прикладів у дидактичному матеріалі;

3) домінування монологів в міжособистісному спілкуванні;

4) домінування говоріння над слуханням, часте перебивання партнера по взаємодії, прагнення особисто закінчити його думку;

5) велика кількість зауважень співрозмовнику;

6) дача порад без прохання самого співрозмовника;

7) часте спонтанне включення у розмову інших людей;

8) прагнення до оціночних суджень;

9) домінування спонукальних, імперативних речень, застосування слів-пасток за когнітивною консультативною парадигмою типа "повинен», "зобов'язаний» та ін.;

138 --------------------------------------------------------------------------

Розділ III. Основні етапи професійного становлення та розвитку...

10) узагальнення та побудова висновків в кінці дискусії без посилань, а часто і без врахування думок інших учасників обговорення.

По-друге, це когнітивні ознаки:

1) фіксованість на власній думці, представленні, а відтак -ригідність мислення;

2) невміння чи небажання зрозуміти інший спосіб міркувань та доказів;

3) неврахування наявності декількох значень одних й тих самих слів (смислового наповнення понять);

4) повна впевненість у власному ході вирішення завдань;

5) складність знаходження власних помилок у дидактичному матеріалі;

6) переконаність у вірності власної інтерпретації причин невдачі учнів в навчанні;

7) неврахування тезаурусів учнів;

8) залежність суджень від професійних доктрин;

9) пізнавальна закритість, відсутність прагнення до пізнання нового, отримання нового досвіду, особливо щодо досягнень сучасної психологічної науки;

10) визнання найбільшої значимості власного досвіду над рекомендаціями колег, психолого-педагогічною літературою.

По-третє, це емоційні ознаки:

1) фіксованість на власних емоціях;

2) низький рівень сенситивності до переживань інших;

3) неадекватність емпатичного реагування, яке здійснюється завдяки приписування, а не реального розуміння дійсних причин, які викликали емоційну реакцію співрозмовника;

4) емоційна ригідність;

5) знижений рівень спостережливості;

6) наявність виразних захисних реакцій (в більшості випадків - агресивних чи уникнення, заперечення) при указівці учня на помилку;

---------------------------------------------------------------------------------- 139

О.1. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

Й, по-четверте, це поведінкові ознаки:

1) домінування прагнення вирішувати проблеми власноручно;

2) прагнення до авторитаризму, виступати "суддею» у вирішенні конфліктних ситуацій;

3) відсутність "емпатійного слухання», часта зневага техніці підтримки контакту очей;

4) сприйняття дій оточуючих як таких, що спрямовані проти нього, проти його авторитету;

5) схильність шукати причини педагогічних невдач перш за все в учнях;

6) прагнення "віщати на публіку» [5].

Високий рівень розвитку професійного егоцентризму педагога є негативним фактором, який ускладнює процес взаємодії, взаєморозуміння викладача із студентами, сприяє руйнуванню позитивної Я - концепції особистості педагога, тому педагогові потребує певних зусиль для профілактики його виникнення та подолання, якщо рівень його розвитку є надмірним.

Взагалі, головна небезпечність формування професійних деструкцій особистості полягає в тому, що вони розвиваються досить повільно, а значить - майже непомітно. Це не тільки ускладнює їх своєчасне виявлення й прийняття певних контрмір, але і створює ситуацію, коли сам педагог починає звикати до цих своїх негативних тенденцій у розвитку та деструкції стають часткою його особистості.

Таким чином, необхідним для успішного професійного розвитку педагога вищої школи, критерієм якого є професійне та особистісне самозбереження, є постійна рефлексія власного «Я», аналіз власної професійної діяльності, постійне професійне самовдосконалення й усвідомлення того, що в певні періоди професійної кар'єри він потребує допомоги фахівця - психолога, основним завданням якого і є психологічний супровід (підтримка, допомога) успішної професіоналізації особистості.

140

Запитання і завдання

1) Розкрийте сутність специфічних стресогених чинників професійної педагогічної діяльності.

2) Визначте основні симптоми професійного педагогічного кризу та їх динаміку.

3) Надайте характеристику синдрому професійного згорання фахівця.

4) Проаналізуйте механізми розвитку професійних деструкцій педагога.

5) Зробіть аналіз рівня власного професійного згорання за результатами психологічної самодіагностики (див. Додаток).

6) Визначте основні напрями та техніки профілактики професійних криз та деформацій професійного розвитку педагога вищої школи.

Рекомендована література

1. Аминов НА. Психофизиологические и психологические предпосылки педагогических способностей // Вопросы психологии. - 1988. - №5. - С.48 - 56.

2. Бойко В.В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. - СПБ.: Питер-Пресс, 1999.

3. Василюк Ф.Е. Психология переживания: анализ преодоления критических ситуаций. - М.: Изд-во МГУ, 1984.

4. Выготский Л.С. Вопросы детской психологии. - СПб., 1997.

5. Тура Т.Є. Концепти професійного егоцентризму вчителя // Социальные технологии: актуальные проблемы теории и практики: Межд. межвуз. сб. научн. работ. - Киев - Москва - Одесса - Запорожье: ГУ «ЗИГМУ», 2004. - Выпуск 22. -С.74 - 82.

б.Зеер Э.Ф. Психология профессий. - М.: Академический проект, 2003.

О Л. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

7. Карамушка Л.М., Зайчикові Т.В. Сидром «професійного вигорання» у вчителів: тендерні аспекти. - К., «Міленіум», 2003.

8. Маркова А.К. Психология профессионализма. - М.: Знание, 1996.

9. Осницкий А.В. Проблемы экология личности. Социально-психологический аспект дезадаптации педагогов

10. Педагогическая психология / Под ред. Н.В. Клюевой. - М.: Владос, 2003.

11. Профілактика профессионального выгорания сотрудников благотворительных организаций / Под ред. М. Смульсон. - К: КИСОР, 2003.

12. Семиченко В.А. Психологічні аспекти професійної підготовки і післядипломної освіти педагогічних кадрів // Післядипломна освіта в Україні. - 2001. - Грудень. - С. 54 -57.

13. Семиченко В.А. Пути повышения эффективности изучения психологии. - К.: Магістр - 5., 1997.

14. Форманюк Т.В. Синдром "эмоционального сгорания» как показатель профессиональной дезадаптации учителя // Вопросы психологии. - 1994. - № 6. - С.57-64.

142
Додатки

Додаток А Глосарій________________

АДАПТАЦІЯ пристосування органів почуттів до особливостей Діючих на них стимулів з метою їх найкращого сприйняття і забезпечення рецепторів від перевантажень; психічне явище, що виявляється у перебудові динамічного стереотипу особистості відповідно нових вимог навколишнього середовища.

АКРЕДИТАЦІЯ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ - процедура визнання державного статусу (типу і виду) освітнього закладу.

АКМЕОЛОГІЯ - наука, що виникла на межі суспільних, гуманітарних та природничих дисциплін й яка вивчає феноменологію, закономірності та механізми розвитку особистості на ступені її зрілості, в період досягнення особистістю свого найвищого рівня розвитку - акме.

АТЕСТАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАЦІВНИКІВ - комплексна оцінка рівня кваліфікації, педагогічного професіоналізму та продуктивності діяльності працівників освітніх закладів.

БАКАЛАВР - у більшості країн - перший науковий ступінь, який надається студенту після засвоєння програми базової вищої освіти.

ВИКЛАДАЧ - педагогічний працівник вищих, середніх спеціальних та професійно-технічних навчальних закладів, який викладає певну навчальну дисципліну.

ВМІННЯ - психічні утворення, які полягає в засвоєні людиною способів і навиків діяльності.

ГУМАНІЗМ - визнання цінності людини як особистості, її права на вільний розвиток та виявлення власних здібностей; утвердження блага людини як критерію оцінки розвитку суспільних відношень.

-----------------------------------------------------------------------——------------------ 743

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

ДЕЦЕНТРАЦІЯ - здатність особистості відійти від власної егоцентричної позиції, здатність до сприймання точки зору іншої людини; здатність особистості стати на позицію партнера по взаємодії і координувати її зі своєю власною позицією.

ДИДАКТОГЕНІЯ - негативний психічний стан вихованців, спричинений порушенням педагогічного такту з боку вихователя (вчителя, викладача, наставника, тренера),який проявляється у фрустрації, страхах та ін.

ЕГОЦЕНТРИЗМ - нездатність індивіда, зосереджуючись на власних інтересах, змінити вихідну пізнавальну позицію стосовно деякого об'єкта, думки чи уявлення щодо нього при наявності інформації, яка суперечна його досвіду.

ЕМПАТІЯ - осягнення емоційного стану, проникнення -"вчуття» в переживання іншої людини, або особливого роду емоція, зміст якої є відображене емпатом відношення людини, яка переживає, до об'єктивної дійсності, виражене в тих же почуттях і що виявляється зовнішньо у формах експресії, подібних експресії людини, яка переживає.

ЗНАННЯ - в більшості - логічна інформація про навколишній і внутрішній світ людини, зафіксована в її свідомості.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ - процес і результат неусвідомленого уподібнення, ототожнення суб'єкта з іншим суб'єктом, групою, зразком; або схожість поведінкових або особистісних характеристик іншої особи, як реальне їхнє відтворення або в подібних поведінкових актах, або в символічних еквівалентах поведінки.

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЮДИНИ - поєднання різних структурно-функціональних компонентів психіки, які визначають індивідуальність, стиль діяльності, поведінки і виявляються в якостях особистості.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ СТИЛЬ ДІЯЛЬНОСТІ - стійка індивідуально-специфічна система психологічних засобів, прийомів, методів виконання тієї або іншої діяльності.

КВАЛІФІКАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДАГОГА -нормативна модель компетентності, яка відображає науково

Додатки

обґрунтований склад професійних знань, вмінь, і навичок; зведені узагальнені вимоги до педагога на рівні його теоретичного і практичного досвіду.

МАГІСТР - науковий ступінь в ряді країн, середній між бакалавром та доктором наук, який присуджується особам, які закінчили університет або інший вищий навчальний заклад, які мають ступінь бакалавра, пройшли /.одатковий курс навчання та які склали спеціальні іспити та захистили магістерську роботу.

НАВИЧКИ - дії, сформовані в процесі повторення і доведені до автоматизму.

ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ - особливий вид соціокуль-турної діяльності, спрямованої на передачу накопичених людством культури і досвіду від старших поколінь молодшим, створення умов для їхнього всебічного гармонічного розвитку і підготовку до виконання певних соціальних ролей у суспільстві.

ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ ПЕДАГОГА ВИЩОЇ ШКОЛИ - складний процес активної взаємодії особистості й професійного середовища, цілеспрямований, усвідомлений процес прийняття особистістю змісту професійної педагогічної діяльності, що в найбільшому ступені забезпечує ефективність науково-педагогічної діяльності, збереження психоемоційного здоров'я особистості та особистісну задоволеність професійною самореалізацією.

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА - складне індивідуально-психологічне утворення на основі інтеграції досвіду, теоретичних знань, практичних вмінь і значимих осо-бистісних властивостей, які обумовлюють готовність до актуального виконання педагогічної діяльності.

ПРОФЕСІЙНА ПОЗИЦІЯ'- система сформованих установок і орієнтацій, відношення і оцінок внутрішнього і навколишнього досвіду, реальності і перспектив, а також домагань, які визначають характер дій, поведінки. Процес формування професійної позиції базується на спрямованості особистості

145

0.1. Тура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

(психологічна властивість яка поєднує цінності, устремління, потреби особистості).

ПРОФЕСІЙНЕ ЗГОРАННЯ - комплекс симптомів фізичного й емоційного виснаження, включаючи розвиток негативної самооцінки, негативного відношення до роботи і втрату розуміння і співчуття стосовно іншої людини; це а реакція виснаження, що виникає на тлі стресу, викликаного міжосо-бистісним спілкуванням.

ПРОФЕСІЙНІ ДЕСТРУКЦІЇ - негативні, порушуючі психічне та соматичне здоров'я зміни особистості фахівця, сутність яких полягає у розширенні панування "Я професійного» в сфері діяльності "Я особистого».

ПРОФЕСІЙНІ КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ПЕДАГОГА -сукупність індивідуальних особливостей особистості спеціаліста, які впливають на ефективність професійної діяльності, відповідають за встановлення продуктивної взаємодії суб'єктів освітнього простору.

ПРОФЕСІЙНІ ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ - індивідуальні особливості суб'єкта діяльності, що впливають на ефективність діяльності й успішність її засвоєння, які є стійкими, суттєвими, рівноцінними та можуть спостерігатися.

ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ - система прийомів та засобів, що реалізують цілі та завдання педагогічної діяльності та організують, спрямовують соціально-психологічну взаємодію викладача та студентів.

Професіограма — опис соціально-економічних, виробничо-технічних, санітарно-гігієнічних, психологічних та інших особливостей професії.

ПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ - процес професійного розвитку та професійного становлення фахівця, генезису особистості у просторі та часі професійної діяльності.

ПРОФЕСІЙНИЙ ЕГОЦЕНТРИЗМ ПЕДАГОГА - певна професійна установка педагога, що проявляється у його зосередженості на власних когнітивних, емоційних та поведінко-вих позиціях в процесі взаємодії з іншими суб'єктами

зьб -----------------------------------------------------------------------

Додатки

освітнього процесу, й найчастіше обумовлюється незрілістю професійної Я - концепції фахівця.

ПРОФПРИДАТНІСТЬ — сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, необхідних і достатніх для досягнення нею за наявності спеціальних знань і вмінь прийнятної ефективності праці.

ПСИХОЛОГІЧНА КРИЗА - особливі, відносно нетривалі періоди індивідуального розвитку особистості, які характеризуються різкими психологічними змінами.

РЕФЛЕКСІЯ - це усвідомлення особистістю того, як вона сприймається партнером по спілкуванню; це подвійний процес дзеркального взаємовідображення партнерів спілкування; це глибоке, послідовне взаємовідображення, змістом якого являється відтворення внутрішнього світу партнера по взаємодії, причому в цьому світі, в свою чергу, відбивається внутрішній світ першого дослідника.

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ - вид трудової діяльності, яка реалізується на основі відповідної профільованої теоретичної та практичної підготовки.

УНІВЕРСИТЕТ - вищий навчальний заклад, який реалізує освітні програми вищої та післядипломної професійної освіти з широкого колу напрямків підготовки (спеціальностей); реалізує підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників вищої кваліфікації, наукових та науково-технічних працівників; виконує фундаментальні та прикладні наукові дослідження з широкого кола наук; є ведучим науковим та методичним центром в галузі своєї діяльності.

Я - КОНЦЕПЦІЯ - відносно стійка, в більш мірі усвідомлена система уявлень індивіда про самого себе, яка переживається ним як неповторна, на основі якої він будує взаємодію з іншими людьми і ставиться до себе.

147
Додаток Б

Витримки із Закону У країн "Про вищу освіту» Від 17 січня 2002 року N 2984-ІП

Розділ VIII. УЧАСНИКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО

ПРОЦЕСУ

Стаття 46. Учасники навчально-виховного процесу

Учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах є: педагогічні і науково-педагогічні працівники; особи, які навчаються у вищих навчальних закладах; працівники вищих навчальних закладів (категорійні спеціалісти, старші лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти та інші).

Стаття 47. Педагогічні і науково-педагогічні працівники

Педагогічні працівники - особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах першого і другого $ рівнів акредитації професійно займаються педагогічною г діяльністю. і

Науково-педагогічні працівники - особи, які за основним * місцем роботи у вищих навчальних закладах третього і четвертого рівнів акредитації професійно займаються педагогічною і діяльністю у поєднанні з науковою та науково-технічною діяльністю.

Наукова та науково-технічна діяльність науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації регулюється Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність».

Стаття 48. Основні посади педагогічних і науково-педагогічних працівників

Додатки

1. Посади педагогічних і науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи з повною вищою освітою, які пройшли спеціальну педагогічну підготовку.

2. Основними посадами педагогічних працівників вищих навчальних закладів першого і другого рівнів акредитації є: викладач; старший викладач; голова предметної (циклової) комісії; завідуючий відділенням; заступник директора; директор.

Основними посадами науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації є: асистент; викладач; старший викладач; директор бібліотеки; науковий працівник бібліотеки; доцент; професор; завідуючий кафедрою; декан; проректор; ректор.

3. На посади науково-педагогічних працівників обираються за конкурсом, як правило, особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також випускники магістратури, аспірантури та докторантури.

Статутом вищого навчального закладу може бути встановлено додаткові вимоги до осіб, які приймаються на посади науково-педагогічних працівників.

4. Педагогічні працівники призначаються на посаду керівником вищого навчального закладу. Педагогічні працівники кожні п'ять років проходять атестацію. За результатами атестації визначається відповідність працівників займаній посаді, присвоюються категорії, педагогічні звання.

Позитивне рішення атестаційної комісії може бути підставою для підвищення за посадою, а негативне - підставою для звільнення педагогічного працівника з посади у порядку, встановленому законодавством.

Порядок атестації педагогічних працівників встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Перелік кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників, порядок їх присвоєння визначаються Кабінетом Міністрів України.

149

Стаття 49. Робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівників

1. Робочий час педагогічного та науково-педагогічного працівника визначається Кодексом законів про працю України.

Час виконання навчальних, методичних, наукових, організаційних та інших трудових обов'язків у поточному навчальному році не повинен перевищувати річний робочий час.

Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не може перевищувати 900 годин на навчальний рік. Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не може перевищувати 720 годин на навчальний рік.

2. Види навчальних занять, що входять до навчального навантаження педагогічного та науково-педагогічного працівника відповідно до його посади, встановлюються вищим навчальним закладом в індивідуальному плані працівника.

3. Залучення педагогічних та науково-педагогічних працівників до роботи, не обумовленої трудовим договором, може здійснюватися лише за його згодою або у випадках, передбачених законом.

4. Відволікання педагогічних та науково-педагогічних працівників від виконання професійних обов'язків не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Стаття 50. Права педагогічних та науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники відповідно до закону мають право на: захист професійної честі та гідності; вільний вибір методів та засобів навчання в межах затверджених навчальних планів; проведення наукової роботи у вищих навчальних закладах всіх рівнів акредитації; індивідуальну педагогічну діяльність; участь у громадському самоврядуванні; участь у об'єднаннях громадян; забезпечення житлом; отримання пільгових кредитів для індивідуального і кооперативно -----------------------------------------------------------------------

Додатки

ного житлового будівництва; одержання службового житла; одержання державних стипендій. Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають і інші права, передбачені законами та статутом вищого навчального закладу.

Стаття 51. Обов'язки педагогічних та науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані: постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, наукову кваліфікацію (для науково-педагогічних працівників); забезпечувати високий науково-теоретичний і методичний рівень викладання дисциплін у повному обсязі освітньої програми відповідної спеціальності; додержуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, прививати їм любов до України, виховувати їх в дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України (254к/96-ВР); додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу.

Стаття 52. Підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників

Педагогічні та науково-педагогічні працівники підвищують кваліфікацію та проходять стажування у відповідних наукових і освітньо-наукових установах як в Україні, так і за її межами. Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації та стажування педагогічних та науково-педагогічних працівників не рідше ніж один раз на п'ять років із збереженням середньої заробітної плати.

Стаття 57. Гарантії педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів

  1. Педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів відповідно: створюються належні умови праці, підвищення кваліфікації,

151

__________________________________-____________.---------------------------------141

О.І. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності

побуту, відпочинку та медичного обслуговування; виплачуються у разі втрати роботи компенсації відповідно до Закону України "Про зайнятість населення»; забезпечується зарахування до науково-педагогічного стажу робіт за сумісництвом у разі виконання навчальних обов'язків не менше ніж 180 годин на рік; надаються гарантії та встановлюються заохочення, передбачені статтями 57 і 58 Закону України "Про освіту».

2. Вищий навчальний заклад відповідно до статуту визначає форму і систему доплат, надбавок, премій та інші умови матеріального стимулювання педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників вищих навчальних закладів.

Розділ IX. ПІДГОТОВКА НАУКОВИХ І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Стаття 58. Аспірантура (ад'юнктура), асистентура - стажування та докторантура

1. Основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантура (ад'юнктура) і докторантура.

2. Аспірантура (ад'юнктура) і докторантура створюють умови для безперервної освіти, підвищення науково-педагогічної і наукової кваліфікації громадян і здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук.

3. Асистентура - стажування відкривається при вищих навчальних закладах мистецького профілю і є основною формою підготовки науково-педагогічних, творчих і виконавських кадрів зі спеціальностей мистецьких напрямів.

4. Підготовка кандидатів і докторів наук здійснюється вищими навчальними закладами третього і четвертого рівнів акредитації, науково-дослідними установами та їх відокремленими підрозділами.

5. Порядок підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів визначається Кабінетом Міністрів України.

______________________________________________________Додатки

Стаття 59. Наукові ступені і вчені звання

1. Науковими ступенями є: кандидат наук; доктор наук. Наукові ступені присуджують спеціалізовані вчені ради на підставі прилюдного захисту дисертацій. Рішення спеціалізованих вчених рад про присудження наукових ступенів затверджуються Вищою атестаційною комісією України.

2. Вченими званнями є: старший науковий співробітник; доцент; професор.

Вчене звання старшого наукового співробітника на основі рішення Вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради, яка діє в системі міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або установи, присвоює Вища атестаційна комісія України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вчене звання доцента або професора на основі рішення Вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради, яка діє в системі міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади або установи, присвоює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у галузі освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зразки документів про присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Присудження наукового ступеня або присвоєння вченого звання особі є визнанням рівня її наукової кваліфікації.

153

0.1. Гура. Педагогіка вищої школи: вступ до спеціальності-------------

Додаток В

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки України 07.08.2002 №450

Норми часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.

з/п

Назва виду навчальної роботи

Норма часу (у годинах)

Примітка

1

2

3

4

1

Проведення співбесіди з вступниками

0,25 години кожному членові комісії на одного вступника

Кількість членів комісії на потік (групу) вступників -не більше трьох осіб

2

Проведення випускних екзаменів до-вузівської підготовки та вступних екзаменів до вищих навчальних закладів:










- усних

0,25 години кожному членові комісії на одного слухача (вступника)

Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше трьох осіб




- письмових:










а) з мови та літератури:










- диктант

1 година для проведення екзамену на потік (групу) слухачів, вступників; 0,33 години на перевірку однієї роботи

Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії




- переказ

2 години для проведення екзамену на потік (групу) слу-

Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше

754




Додатки

1

2

3

4







хачів, вступників; 0,50 години на перевірку однієї роботи

двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії




- твір

4 години для проведення екзамену на потік (групу) слухачів, вступників; 0,50 години на перевірку однієї роботи

Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії




б) 3 ІНШИХ

предметів

3 години для проведення екзамену на потік (групу) слухачів, вступників; 0,50 години на перевірку однієї роботи

Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії




- тестових

до 3 годин для проведення тестування на потік (групу) слухачів, вступників. Час для проведення творчих випробувань за напрямами підготовки "Мистецтво" та "Архітектура" визначається програмами вступних випробувань, затверджених в установленому порядку

Кількість членів комісії на потік (групу) - не більше двох осіб. Роботу перевіряє один член комісії

3

Повторна перевірка письмових робіт на випускних екзаменах довузівської підготовки та вступних екзаменах до вищих навчальних закладів

0,15 години на кожну роботу, що перевіряється

Вибірковій пе-зевірці підлягає до 10 відсотків робіт від їх загальної кількості

1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


професійний егоцентризм
Учебный материал
© nashaucheba.ru
При копировании укажите ссылку.
обратиться к администрации